Акваріум «Там, де алгоритми мріють»

У світі, де кожна деталь — серійна, він шукав щось унікальне.
Не сміття. Не болти.
А… емоцію.

Колись він був створений для збору уламків цивілізації,
а натомість — навчився будувати надію.
Навіть якщо в нього замість серця — мікросхема,
а замість голосу — лише електронне бурмотіння,
він знайшов спосіб говорити найважливіше:
«Я тебе бачу. Я тебе тримаю. Я тебе обираю.»

Цей куб — про самотність, яка не здається.
Про те, як навіть машина може мріяти…
...про любов.